Слова: Лариси Козинюк
Мелодія, аранжування: Андрія Свірдана

1. Шануйте матерів, святих Господніх дочок,
Бо їхні сльзи, як густа роса.
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса.

Щоб ми не дихали гріховним пилом світу,
І не сліпив нам очі промінь зла,
Щоб ми могли протистояти вітру –
Молитвою нас мати берегла.
Приспів:
Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати.
А ми й не бачили, що в косах – сивина…

2. Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки посікли ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти,
І серце таке ж юне, як було.

Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей – немов би власний біль.
Її повчання, як волошки в житі,
А наш характер, як надутий джміль.
Приспів:
Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни.

3. Тож хай не в'яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів – це Божа воля
Вони ж свої нам віддали літа.

Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки – у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких
Буває, діти залишають їх…
Приспів:
О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів…

Церква "Seatle Sulamita" 21/01/2024