ВІН НАРОДИВСЯ, ЯК ПРОСТА ЛЮДИНА...

Він народився, як проста людина
Великий Бог - у яслах і на сіні.
І раптом думка, наче мить незрима:
А що, якби Він не родився в Віфлеємі?

Що сталося б, якби за два тисячоліття
Вночі, у яслах, у хліві
Проста єврейська дівчина Марія
Не народила би Спасителя землі?

Він Богом був і міг би вибирати.
Він міг би не прийти у грішний світ,
Він міг би Словом Землю зруйнувати
І не терпіти той голгофський хрест.

Якби Він не родився... Уявляю,
Як Магдалина одержима все життя,
Павло чи Савл в науці потопає -
Шукає зміст всього свого буття.

Петро у боротьбі за виживання,
Матвій біля скарбниці із грішми,
Вдовиця без надії й сподівання
Прощається із сином назавжди.

Сліпий сидить біля порогу в храмі,
А блудниця приречено мовчить,
Чекає, коли перший і останній камінь
За гріх на неї із прокляттям полетить.

За гріх... Все жертви, жертви, жертви...
Людське життя приречене на смерть.
Якби Він не народився, щоб за нас померти
Мій Бог, Спаситель і Отець.

Ми мусили б тоді усе пожати,
Всю гірку чашу ми пили б до дна,
Якби Він не родився, щоб страждати,
Щоб понести за нас усе сповна.

Але Він народився в Віфлеємі!
Господь цей грішний світ так полюбив,
Явив любов Свою в Єдинім Сині,
Віддать на смерть за нас не пожалів.

За нас Господь родився в вбогих яслах,
За нас прожив скитальцем на Землі,
За нас вмирав Він на хресті Голгофськім
І знов до нас прийде в останні дні.

Прийде Господь, вже близиться година
Не так, як перший раз прийшов,
Прийде, як Бог, не як проста людина,
Хреста і ясел вже не буде знов.

Сьогодні розповідь моя не про Дитину,
Яка родилася у вбогеньких яслах,
А про Господнього Святого Сина,
Який гряде у світ цей, як Суддя!